Головна|Новини

Відкритий лист до Президента України Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО

25.11.20

Відкритий лист до 

Президента України 

Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО

 

  Вельмишановний Володимире Олександровичу!

 

 Користуючись нагодою, засвідчуємо свою повагу та звертаємося з проханням приділити особливу увагу ситуації, що склалась навколо штучного «ажіотажу» з боку фізичних осіб-підприємців обумовленого відвертим небажанням більшості з них працювати у правовому полі, зокрема виконувати вимогу Закону щодо обов‘язкового застосування касових апаратів під час здійснення господарської діяльності. 

Починаючи з 2004 року представники ГО «Союз споживачів України» допомагають нашим співвітчизникам захищати свої споживацькі права. Ми на практиці знаємо як, зазвичай, складно в нашій країні споживачу боронити свої інтереси, а інколи відстояти права взагалі неможливо. Розвинені економіки світу віддають належне і усвідомлюють надзвичайно вагому роль споживача у ринкових відносинах, адже саме споживач є рушієм економіки будь-якої країни. Його інтереси та права всіляко захищаються національними урядами. Втім, український споживач залишається незахищеним та безправним. З одного боку, такій невтішній ситуації сприяє декларативність законодавчих норм щодо захисту прав споживачів та низька спроможність інститутів виконавчої і судової влади , а з іншого – навмисне невиконання бізнесом вимог нормативно-правових актів через відсутність суттєвих заходів впливу за такі дії.

Наразі в країні реалізуються великі обсяги контрабандної техніки, дитячих іграшок, запасних частин до автотранспорту тощо, які вводиться в обіг без проходження обов‘язкових процедур оцінки відповідності технічним регламентам, чим порушується конституційне право громадян на безпечність продукції. Ринки харчових продуктів та лікарських засобів потерпають від навали фальсифікату. Все це ставить споживача у нерівні умови, робить його вразливим без належних інструментів убезпечення від цих загроз. На наш погляд це є неприпустимим по відношенню до найбільшого внутрішнього інвестора національної економіки адже саме споживач сплачує усі податки і видатки, які закладені до кінцевої ціни товарів та послуг.

Під гаслами про захист інтересів малого та середнього бізнесу, окремі «спритники» цілеспрямовано спотворюють саму ідею боротьби з тіньовою економікою та намір створити в Україні прозорий, цивілізований ринок. Тіньовий бізнес наляканий не тільки ідеєю ідентифікації продавця і обсягів реалізованої ним продукції шляхом фіскалізації. Найбільший опір викликає намір встановити простежуваність ланцюга постачання продукції та спроба Держави заручитися підтримкою споживача у боротьбі із тіньовим бізнесом, шляхом запровадження кешбеку. 

Тіньовий ринок, зокрема і більшість ринку електронної комерції, майже не досяжні для органів державного ринкового нагляду та органів захисту прав споживачів адже для виходу на перевірку за обґрунтованою скаргою споживача, їм потрібна повна інформація про суб’єкта підприємницької діяльності. Нажаль, необхідна для ідентифікації продавця інформація досить часто відсутня у розрахункових документах які сьогодні видають підприємці, особливо в сегменті електронної комерції. Не вирішить ситуацію на краще і запропонована маніпулятивна ідея уникнути фіскалізації завдяки отриманню споживачем квитанції при оплаті покупки карткою через термінал адже в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» така квитанція не є розрахунковим документом, тож не є підставою для застосування Закону «Про захист прав споживачів». 

Сучасні споживачі в умовах карантину та самоізоляції активно опановують нові канали забезпечення своєї життєдіяльності через мережу Інтернет. Значні трансформації з цифровізації економічного та соціального життя суспільства, які відбулися протягом останніх років, створюють передумови для все більшого обсягу укладання В2С угод у віртуальному просторі. Всесвітня пандемія, що була викликана COVID-19, значно прискорила темпи міграції бізнесу до віртуального середовища тому ідентифікація продавця – це наріжний камінь для застосування інших інструментів контролю за бізнесом з метою захисту прав та інтересів споживачів.

Виходячи з критичного стану споживчого ринку України та проблем, які накопичувалися у сфері захисту прав споживачів попередніми роками, наша організація та експерти всіляко підтримували ініціативи з детінізації економіки, зокрема які змушують бізнес ідентифікувати себе як продавця та бути відповідальним по відношенню до споживача. Серед таких ініціатив можна виділити:

-   введення кешбеку для споживача, що дозволить в короткостроковій перспективі привчити продавця видавати саме фіскальний чек і спрямувати податкові органи до контролю саме підприємців-порушників;

-   видачу покупцю фіскального чеку, адже саме фіскальний чек знімає «людський фактор» при заповнені розрахункового документу і містить усі необхідні данні щоб повністю ідентифікувати суб’єкта підприємницької діяльності. Не надання повної інформації продавцем - уникнення відповідальності.

Ми з прикрістю спостерігаємо за останніми подіями за участі окремих представників бізнесу, які не вбачають різниці між цивілізованим ринком та «базаром». Ми фактично є свідками тиску на державні органи влади з боку організованих мас, які проти встановлення сучасних ринкових відносин у нашій країні. Маніпулюючи тезами про самозайнятість, забезпечення власних родин засобами для існування та відсутність програм підтримки малого бізнесу з боку Держави, вони повністю забувають про питання соціальної відповідальності бізнесу та практику застосування кодексів поведінки, як елемент цивілізованих ринкових відносин. 

Ми підтримуємо ідею певних послаблень для малого бізнесу та існування спрощеної системи оподаткування для його представників але за умови, як це працює в інших країнах, коли домогосподарство торгує товарами власного виробництва чи послуги надаються власними силами. Але коли мова йде про торгівлю імпортними товарами, особливо тими що можуть становити ризик для здоров‘я, життя чи майна споживачів, жодна з розвинених країн світу не дозволяє собі такого нехтування Законом з боку бізнесу та свавілля, які існують в Україні. 

В решті-решт Україна повинна політично визначитися, чи готова вона долучитися до числа цивілізованих країн, де для бізнесу панує невідворотна відповідальність за конкретні грубі порушення вимог Закону та працює дієва система захисту прав та інтересів споживачів. Слід зазначити, що ще у 1985 році Генеральна Асамблея ООН затвердила «Керівні принципи захисту інтересів і прав споживачів» і Україна була одним із підписантів цього історичного документу. Його положення повинні були стати дорожньою картою для діяльності усіх гілок української влади, втім останніми роками, через відсутність зацікавленості з боку політичних еліт, тиск бізнесових кіл та байдужість з боку влади, сфера захисту прав споживачів фактично зруйнована.

Право громадян на безпечність продукції закріплено Конституцією України, тому ми змушені звертатися до Вас, вельмишановний Володимире Олександровичу, як до гаранта конституційних прав громадян, особисто втрутитися у ситуацію щодо спроби відміни прийняті Закони про фіскалізацію і кешбек, а також захистити права та інтереси українських споживачів.

У разі потреби ми готові долучитися до фахових дискусій по означених питаннях, поділитися напрацюваннями та нашим досвідом набутим за роки невпинної боротьби за права та інтереси споживачів.

 З повагою

 

 

 

 

За дорученням Правління 

ГО «Союз споживачів України»,


Заступник Голови Правління                                        Олег ЦІЛЬВІК

Для споживачів
Від якості влади - до якості життя!
Знак якості Знак якості
Знак антиякості Знак антиякості
Опитування
Чи захищає влада ваші споживчі права?